Що є для мене школа? Мабуть школа - це моє друге "я". Це осінні листки, які скидає жовтий клен кожної осені під вікном мого класу, встилаючи подвір'я золотим килимом. Це заливистий голос шкільного невгамовного дзвінка, який зустрічає  першачків 1 вересня та проводжає у далеку дорогу випускників 25 травня. 

    Школа - це мої діти, мої вихованці, яких я виховала за 42 роки педагогічного стажу не одне покоління. Тремтливий погляд, тепла рука і очі, які дивляться тобі прямо в душу... І все,  ти вже пропав, ти плекатимеш  цих дітей, як своїх власних, віддаси їм часточку свого душевного тепла , подаруєш любов  на довгі роки. Бо учнів треба не тільки навчати, їх треба любити...